З лісосмуг, де свищуть сніговиці,

Де не стало корму і тепла,

Перебрались лагідні синиці

У садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози

Стукають синиці у вікно,

З горобцями ділять на дорозі

Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці

І почав нарешті відчувать,

Що для когось крихта — це дрібниця,

А для пташки — жить чи замерзать.